Віньковецьке відділення поліції

Головного Управління Національної поліції в Хмельницькій області 

 


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

 

Форма входу

 Загальні відомості про район

Вінькове́цький райо́н — район у Хмельницькій області. Район розташований у південно-східній частині Хмельницької області в зоні Лісостепу на Волино-Подільській височині. На території району протікає 12 річок. Найбільші з них Ушиця, Калюс. Кордони: Район межує з Деражнянським, Дунаєвецьким, Новоушицьким, Ярмолинецьким районами Хмельницької області, Барським районом Вінницької області. Питома вага району в області
За територією – 3,39 %
За населенням – 2 %.

У районі 1 селищна і 17 сільських рад; 1 селище міського типу і 35 сіл. Віньковецький район Хмельницької області створено 7 березня 1923 року. Цього ж дня утворений Зіньківский район, який 3 лютого 1931 року ліквідований, а його територія ввійшла до складу Віньковецького. 31 жовтня 1927 року Віньківці були перейменовані в місто Затонськ. В 1938 році райцентру та району повернені старі назви. 30 грудня 1962 року Віньковецький район був ліквідований. Територія його спочатку входила до Ярмолинецького, пізніше ще й до Новоушицького і Деражнянського районів Хмельницької області. Ліквідовано Говорівський сільськогосподарський технікум і переведено в Кам’янець-Подільський, Зіньківський бухгалтерський технікум переведено до Шепетівки. 8 грудня 1966 року згідно Указу Президії Верховної ради УРСР Віньківці знову стали центром однойменного району.
Природні ресурси (корисні копалини): Віньковецький район єдиний в Україні, який має родовище глауконіту – дешевого калійно-фосфорного мінерального добрива, що має велику агрохімічну ефективність. Прогнозні запаси – 16,5 млн. тонн, глибина залягання від 30 до 70 метрів, потужність шару від 7 до 12 метрів. Підошвою є метровий шар желваків фосфориту. Глауконіт використовується також як сорбент для виведення ізотопів цезію 137 і стронцію 90 відповідно на 94-98 відсотків. Може бути також використаний в лакофарбовій промисловості, для очистки мінеральних масел, стічних вод, промислових стоків. На території району є онікс, камінь-вапняк, камінь-піщаник, кремінь, фосфорити, глина, придатна для виробництва цегли, а також високоякісні гончарні глини, пісок, придатний для виробництва вапнякового борошна.
Заповідники: місцевого значення – 14 шт. загальною площею 380,71га.
Структура земельного фонду Віньковецького району (га). Загальна площа району 65,3 тис.га в т.ч. сільськогосподарські землі 48,9 тис. га, ліси та інші лісовкриті площі 9,9 тис. га, забудовані землі 2,4 тис. га, землі водного фонду 0,6 тис. га, інші землі 2,5 тис. га

Археологічні знахідки свідчать, що територія сучасного Віньковецького району була заселена людьми з давніх давен. Зокрема, археологами виявлено декілька поселень доби неоліту, зокрема у селах Зоряне, Нетечинці, Охрімівці.

Найбільше пам'яток відноситься до трипільської культури яка існувала на Правобережжі Дніпра, Подністров'ї в кінці ІV-III століття до нашої ери, тобто в добу бронзи. Залишки поселень землеробської трипільської культури знайдено в селах Говори, Грим’ячка, Зінькові, Подолянське, селищі Віньківці.

З кінця VІ-IV ст. до н.е. великого поширення набуває культура скіфів. Сліди цієї культури доби заліза знаходимо у селах Зіньків, Грим’ячка. Численні знахідки черняхівської культури знаходимо у Зінькові, Грим’ячці.

Слід визнати, що в історичних джерелах до початку XV ст. відсутні згадки про населені пункти нинішнього Віньковецького району.

Зіньків, Грим'ячка, Карачіївці є найдавнішими поселеннями, які згадуються в історичних документах першої половини XV ст.

 

ОПИС ГЕРБА І ПРАПОРА Віньковецького району 

Віньковецький район утворено 7 березня 1923 року 

Герб і прапор Віньковецького району затверджено рішенням дванадцятої сесії районної ради 20 лютого 2004 року № 5.

За основу герба Віньковецького району взято давній геральдичний щит, обрамлений контуром золотистого кольору, розділений горизонтально на три частини синього, малинового і зеленого кольорів (зверху вниз) у співвідношенні 4:2:4.

Синє поле – символ миру, краси, спокою, величності і великодушності.

Малиновий колір щита символізує спадщину від минулих поколінь, козацьку славу і мужність.

Зелений колір – це символ надії, свободи, життя і родючості нашої землі. Це – сади, ліси, лани, неповторні пагорби рідного краю.

У верхній частині герба по центру 16-ти променеве сонце, основний елемент старовинного Подільського герба, яке символізує могутність, добробут, чистоту, вірність, злагоду і дружбу.

Центральним елементом герба є стилізований сніп з колосків, перев’язаних перевеслом, що розміщений по центру в нижній зеленій і малиновій частинах щита. Сім колосків своїми кінцями з остюками заступають нижню частку синього поля. Сніп символізує єдність, життя, достаток і багатство, нерозривність поколінь, підкреслює, що наш край здавен – хліборобський.

У верхній частині щит обрамлений з обох боків яблуневими гілками, що доходять своїми листками до верхньої лінії зеленої частини герба. На гілках зверху до низу розміщено по 3 червонобоких яблука. Гілки з яблуками – символ щедрих садів Віньковеччини.

Стилізована стрічка на верхній частині герба з написом “Віньковецький район”, символізує духовні цінності народу, дорогу життя нашого краю.

    

Прапор Віньковецького району – це прямокутне полотнище із співвідношенням сторін 2:3, розділене горизонтально на три частини: синього, малинового і зеленого кольорів у співвідношенні 4:2:4.

Синій колір – символ миру, краси, спокою, величності і великодушності.

Малиновий колір – символ спадщини від минулих поколінь, козацької слави і мужності.

Зелений колір – символ надії, свободи, життя і родючості нашої землі.

У верхній частині полотнища по центу на віддалі 1,5 частини від верхньої горизонтальної лінії розміщений жовтий обрис герба Віньковецького району.

 

Видатні історичні постаті  району

 

  В галузі:

Прізвище, ініціали

Посада, професія, фах

економіки

Завадський Й.С.

 

 

 

 

професор національного аграрного університету, доктор економічних наук, зав. кафедрою менеджменту та маркетингу, заслужений діяч науки і техніки України, академік АН Вищої школи

 

Кравчук В.В.

професор, кандидат економічних наук, директор Хмельницького ЦНТІ

 

Лотоцький І.І.

 

 

професор кафедри “Економіка сільського господарства і АПК” Подільської державної академії, доктор економічних наук

 

Сташевський Е.Д.

колишній старший науковий співробітник Інституту України Всеукраїнської Академії наук  

історії

 Горний М.М.

 президент МПП ВКФ “Гелікон”, кандидат історичних наук

Пасхальний П.І.

завідувач кафедри військової академії м .Москва, полковник, доктор історичних наук

Рибак І.В.

професор Кам’янець -Поділь-ського державного універси-тету, доктор історичних наук

Слободянюк П.Я.

колишній директор обласного державного  архіву, кандидат історичних наук

 

Шморгун П.М.

професор Київського національного державного університету ім. Т.Г.Шевченка, доктор історичних наук, заслужений діяч України

медицини

Грабовський Д.Ю.

кандидат медичних наук

Квасневський О.Л.

доктор медичних наук, головний  лікар клініки м.Києва

Мельниченко В.М.

 

 хірург районної лікарні, заслужений лікар України

Суходоля А.І.

 

головний хірург області, кандидат медичних наук

Адамович О.О.

колишнів хірург районної лікарні, заслужений лікар України

Розгонюк Г.І.

заслужений працівник  охорони здоров’я УРСР

культури

Гринькевич І.Ф.

заслужений працівник культури України, пенсіонер 

Король С.В.

колишній начальник відділу культури, заслужений працівник культури України

Фурман Г.П.

художній керівник районного Будинку культури, заслужений працівник культури України 

Куровський О.Я.

заслужений працівник культури УРСР

науки і освіти

 Власишин В.П.

 

 кандидат сільськогоспо-дарських наук

Двойненко М.М.                                            

 кандидат математичних наук

Колотило Ф.М.

професор, доктор математичних наук

Курлянцева Л.А.

 

 

доцент Київського політехнічного інституту, доктор – референт математик

Роїк М.В.

 

 

 

 член-кореспондент НАН, директор інституту цукрових буряків, доктор сільськогосподарських наук, заслужений працівник науки і техніки України

Сохацький Б.М.

 

професор Львівського державного університету, доктор філософських наук

Шпак П.Ф.

колишній Міністр геології УРСР

Шерепа В.Ф.

 

доцент Одеського інституту зв’язку, кандидат наук

Інше:

 

 

  

 

 

Бережанська В.В.

 

колишня ланкова колгоспу “Росія”, Герой Соціалістичної Праці

Гладиш В.П.

колишня ланкова колгоспу “Росія”,

с. Великий  Олександрів,

Герой Соціалістичної Праці

 

Кохан Ф.П.

колишня ланкова колгоспу “Росія”,

с. Великий  Олександрів,

Герой Соціалістичної Праці

Кухарська Г.О.

колишня ланкова колгоспу “Росія”,

с. Великий  Олександрів,

 Герой Соціалістичної Праці

Моргун В.К.

колишня ланкова колгоспу “Росія”,

с. Великий  Олександрів,

Герой Соціалістичної Праці

Кулик Ф.В.

 

 

колишній комбайнер колгоспу ім. Горького с. Зіньків, Герой Соціалістичної Праці

Козловський В.Я.

 

Герой Соціалістичної Праці

 

 

Бялик М.І.

Герой України

 

 

Бараболько М.П.

 

Герой Радянського Союзу

Канарчик О.І.

 

Герой Радянського Союзу

Ортинський М.Г.

 

Герой Радянського Союзу

Писаренко П.Т.

 

Герой Радянського Союзу

Репутін С.М.

 

Герой Радянського Союзу

Загродський І.Г.

колишній директор ПОП «Росія», заслужений працівник сільського господарства України

Кузь А.Д.

 

колишній директор ВАТ “Віньковецький консервний завод “, заслужений працівник промисловості України

Процевський М.І.

 

колишній директор ЗАТ “Віньківці, сирзавод”, заслужений працівник промисловості України

Рибак А.В.

 

голова Держкомітету “Укрсадвинпром”

 

Шпак В.Ф.

колишній народний депутат України

 

Бондар В.В.

Народний депутат України

       

Релігія

№ п/п

Назви конфесій

Кількість заре­єс­т­рованих релігійних організацій

Відомості про керівництво конфесій

1

2

3

4

  1.  

Руська Православна старообрядницька церква (Білокри-ницька згода)

3

Галкін Віктор Іванович

Кулаков  Максим  Григорович

Селезньов Семен Іванович

  1.  

Українська Православна церква – Московського Патріархату

29

Варахоба Михайло Васильович  

  1.  

Українська Православна церква – Київського Патріархату

3 ( 1 з них не діє)

Кушнів Ярослав Ігорович

Гладуняк Михайло Миколайович

  1.  

Незалежна Православна церква

1

Гадупяк Михайло  

  1.  

Римо-Католицька церква

4

Хоптинець Михайло Касьянович

Кристіан  Хайдук

  1.  

Церква Адвенистів сьомого дня

5

Костюк Василь Данилович

Олішевський Олексій Володимирович 

Штанько  Василь  Іванович

  1.  

Церква Євангельських християн-баптистів

2

Яремчук Сергій Іванович

 

  1.  

Руська православна старообрядницька церква (безпопівська згода)

1

Яров Василь Васильович

 

 



Пошук
Календар
«  Листопад 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:











Copyright DVI © 2017
Конструктор сайтів - uCoz