В статті 68 Конституції України зазначено: «Кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободу, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від кримінальної відповідальності».

Незнання закону не звільняє від відповідальності, отже знай:

1. Якщо ти малолітній правопорушник, то тобі і твоїм батькам доведеться нести передбачену Законом відповідальність.
2. До 11 років дитина не має права бути засудженою, але за її вчинки відповідають батьки або особи, котрі їх заміняють: вони можуть бути оштрафовані або змушені відшкодувати заподіяні дитиною збитки.
3. Бездоглядну дитину віком до 15 років після встановлення її особи та всіх обставин, що призвели до її бездоглядності, відповідні органи передають на виховання спеціально призначеним опікунам або до відповідних виховних закладів.
4. Неповнолітні віком від 11 до 18 років можуть бути притягнуті до відповідальності за належну поведінку (систематичне ухилення від навчання та праці, бродяжництво, жебратство, дрібні злочини тощо) й направлені за вироком суду чи за рішенням уповноважених служб у справах неповнолітніх на перевиховання до спеціальної школи.
5. Закон установлює кримінальну відповідальність за протиправні дії з 16 років.
6. Неповнолітні, яким на момент вчинення тяжкого злочину виповнилося 14 років, можуть бути за вироком суду позбавлені волі строком до 10 років, з відбуванням покарання у виховно-трудовій колонії.

Якщо ж усі запобіжні заходи не допомогли і тебе затримують:

• Не тікай, не чини опір: краще потрапити до міліції, ніж під колеса автомобіля чи до лікарні.
• Будь чемним з працівниками міліції, не намагайся залякати їх своїми «впливовими» батьками.
• При можливості проси друзів як найшвидше повідомити про твоє затримання власних батьків. Не роби дурниць, не потрапляй у міліцію «за компанію».
• Не бреши працівникам міліції: якщо не хочеш казати правду – мовчи та плач; але й не дозволяй себе залякати: не давай свідчень проти себе, не бери на себе зайвого – кожен має відповідати за свої вчинки сам.
• Знай, що права та інтереси неповнолітніх захищає Закон; якщо тебе затримано, вимагай від працівників міліції пояснення причин твого затримання та роз’яснення власних прав.
• У якій би ролі ти не потрапив до міліції (потерпілого, свідка чи правопорушника), твої права відстоюватимуть законні представники, насамперед, це батьки чи особи, котрі їх заміняють, а, при потребі, й фахівці (адвокат, педагог, лікар).

Пам’ятай:

1. Працівники міліції мають право затримати підозрілого неповнолітнього тільки на три години для з’ясування його особи. Відлік часу починається з моменту складання протоколу про затримання.
2. При складанні протоколу краще бути ввічливим і чемним, давати тільки загальну інформацію про себе (прізвище, ім’я, вік та адресу).
3. Якщо ти приховуватимеш ці відомості, і твої батьки через це не будуть знайдені, тебе можуть помістити на 30 діб до дитячого приймальника-розподільника для встановлення твоєї особи.
4. Про затримання мають бути негайно повідомленні батьки або особи, які їх заміняють.
5. Важливо, щоб протокол затримання був оформлений правильно, тому прочитай його уважно і зверни увагу на зазначені в ньому дату і час затримання, бажано запам’ятати зміст протоколу, а також прізвища та посади працівників міліції, дії яких, можливо, доведеться оскаржити.
6. Тобі зобов’язані надати медичну допомогу при пораненні, хронічній хворобі (наприклад діабеті), дозволити скористатися туалетом, ти маєш право зателефонувати батькам.
7. Тебе не мають права тримати у камері попереднього затримання разом із дорослими.
8. Щире розкаяння може полегшити твою долю: краще, щоб тебе вважали наляканою дитиною, ніж досвідченим і самовпевненим злодієм.
9. Триваліше затримання (арешт) можливе тільки з санкції прокурора у випадках, передбачених законом: коли неповнолітній був затриманий на місці злочину, впізнаний як злочинець свідками, на його одязі виявлені сліди злочину (наприклад, плями крові) або в нього виявлено знаряддя злочину (зброя тощо).
10. Міліція не має права допитувати тебе інакше, ніж у присутності твоїх законних представників – батьків, адвоката, педагога, лікаря; адвокат має бути допущений до участі у твоїй справі не пізніше 24 годин після затримання; через 72 години тобі має бути пред’явлено звинувачення або тебе повинні звільнити, передати на поруки чи на підписку про невиїзд.