За визначенням ЗУ «Про попередження насильcтва в сім’ї», насильство в сім’ї – це будь – які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім’ї по відношенню до іншого, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім’ї як людини і громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров’ю.
Це відбувається тому, що метою домашньго насильства є встановлення контролю над жертвою. Підкоряючись, жертва стає безпорадною, не може правильно оцінити ситуацію, і навіть не намагається себе захистити (постраждалі часто відмовляються від спроб їм допомогти).
По-друге, в українському суспільстві «не прийнято» розповідати про такі речі. На жаль ми стикаємося із «змовою мовчання» та прихованим осудом потерпілих від насильства в сім’ї: наприклад, розумна жінка, маючи науковий ступінь і досягши успіху в кар’єрі, не може говорити про те, що її б’є чоловік, який сам обіймає керівну посаду. А мати, не може визнати, що її рідний син знущається над нею: вона, мовляв «сама винна», що не догодила, не зберегла сімейного вогнища. Така позиція хибна. Ніхто, ніколи і ні за яких обставин не має стати жертвою домашнього насильства, бо насильство – це злочин.
Мабуть найбільш згубно впливають на суспільну думку уявлення про те, що поодинокі випадки агресії не є насильством. Насправді це не так, адже кожного наступного разу насильство ставатиме все більш інтенсивним і жорстоким.
Ще одним поширеним стереотипом є переконаність постраждалих у тому, що вони мусять терпіти задля дітей. Проте вони не зважають на те, що у переважній більшості випадків діти стають свідками насильства в сім’ї. А виховані в таких сім’ях діти згодом і самі ризикують стати жертвами чи кривдниками, оскільки побачене та пережите згубно впливає на їхнє психічне здоров’я та нормальний розвиток.
Досить багато людей, над якими чинять насильство не наважуються йому протистояти. Тим часом Законодавство гарантує кожній особистості широкі права та свободи і захист від їх порушення.
Щодо осіб, які вчинили насильство в сім’ї або погрожують його вчиненням, працівники міліції можуть вжити таких заходів:
- винести кривдникові офіційне попередження про неприпустимість вчинення насильства в сім”ї;
- взяти на профілактичний облік;
- винести кривднику захисний припис і контролювати виконання його вимог;
- застосувати адміністративний арешт.
Щоб захистити себе і своїх близьких від насильницьких дій радимо звертатися до працівників міліції за телефоном „102”, чи до свого дільничного інспектора, або до начальника служби дільничних інспекторів міліції.
Н. Балан
інспектор слідчого відділу
лейтенант міліції
Прикріплення: |